Інвестиції: як це працює

У рейтингу конкурентоспроможності країн, який готують організатори Міжнародного економічного форуму, Україна 81-я серед 137 країн. Одного цього факту досить, щоб зрозуміти, чому наша країна нецікава інвесторам. Останнє опитування серед них показало, що людей з грошима в нашій країні більше турбують інфляція, корупція, непослідовність державної політики, регулювання податків, доступ до джерел фінансування, а також неефективна бюрократія. Особливо варто звернути увагу на рядок шість. Дослівно він перекладається «державна нестабільність/путчі». Давоський форум особливо відзначає цю особливість України.

Легко зрозуміти, що, направивши свої зусилля на вирішення цих проблем, ми отримаємо багаторазовий приріст прямих іноземних інвестицій. На цьому тлі і вітчизняні інвестори теж будуть вкладати в розвиток власної економіки, а стабілізація банківської системи і гарантування вкладів громадян принесе додаткові суми, які зараз зберігаються в готівці будинку. Виникає питання: у що вкладати? У ті самі державні підприємства, які нам пропонують продавати десятками як збиткові. Що це за політика, добре зрозуміло на прикладі Одеського припортового заводу. Одне з найсучасніших хімічних виробництв має унікальну логістику, багато років було прибутковим, але в останні роки влада примудрилася посадити його на голку давальницьких схем і фактично зруйнувало працюючі щосили виробництва. Тепер покупців на нього немає.

Тим часом грамотним рішенням могла б стати активізація роботи уряду по створенню спільних підприємств на базі таких виробництв. Нам потрібні нові технології, ми даємо інвестору гарантії стабільності, держава допомагає йому налаштувати бізнес. Але платити податки він повинен в Україні. В обмін на надані можливості інвестор створює робочі місця, навчає наших робітників, розвиває технологічно країну. На допомогу йому – цілий пакет законопроектів про створення вільних економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, зареєстровані у Верховній Раді України ще в 2015 році.

Так, законопроектами пропонується встановити спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності на території СЕЗ, який буде поширюватися на суб’єктів господарювання виключно під час реалізації ними інвестиційних проектів відповідно до укладених з уповноваженим органом управління договорів (контрактів). Суб’єктам СЕЗ надаються пільги по сплаті ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду та плати за землю. Держава гарантує стабільність встановленого цим Законом правового режиму функціонування СЕЗ на весь термін його дії. Ось те, чого чекає від України бізнесмен, який бажає розвиватися і заробляти. Що ж до окремих громадян, то найближчим і найбільш простим засобом вкладення грошей могла б стати земля – ​​в разі, якщо на земельному ринку буде наведено лад, а держава забезпечить кредитування і підтримку фермерських господарств.

Україні конче потрібен План фінансової мобілізації, програми уявлення не тільки країни, а й регіонів, округів, галузей і окремих підприємств, що демонструє можливості та розкриває наш потенціал. На промислові виставки потрібно везти не хор і не танцювальні ансамблі в вишиванках, а конкретні розраховані проекти, макети і розробки, забезпечені грамотними фінансовими планами. Ми можемо брати і кредити, але під конкретні інфраструктурні проекти, чітко розуміючи мети і не допускаючи їх розтрат на чиновників. У зв’язку з цим наші експерти підготували законопроект, який визначає функції омбудсмена з фінансів та інвестицій.

З іншого боку, потрібно викорінювати галузі та типи виробництв, які не дають нічого, крім збагачення одиниць, руйнуючи країну і її сприйняття. Я говорю про ставку на експорт сировини і напівфабрикатів. Такий експорт потрібно повністю обмежувати. Потребуєш сировину – будуй фабрику на території України.

Ми маємо вже такий успішний досвід. Свого часу Україна масово експортувала насіння соняшнику. Сьогодні ж ми – номер один в світі по постачаннях соняшникової олії, продукту значно вищого в лінійці доданої вартості. Були введені заборонні мита, за які за часів Кучми нашій країні чимало діставалося від МВФ та інших доброзичливців. Але результат показав, що робота на вигоди своєї країни завжди виправдовує себе.

Варто зазначити, що Євросоюз прийняв і розробив План дій по залученню інвестицій в свої країни. Він включає в себе 4 пункту:

  • фінансування інновацій, стартапів і промислових компаній, перспективних з точки зору розвитку економіки і створення робочих місць;
  • спрощення участі компаній в залученні капіталу на публічних ринках;
  • інвестування в довгострокові, інфраструктурні та стійкі інвестиції;
  • зміцнення банківського потенціалу для підтримки більш широкої економіки.

Це – прекрасна програма і для України. Ми повинні використовувати європейський досвід, а не користуватися порадами МВФ, розробленими для країн третього світу, розкриваючи свій ринок і знищуючи промисловий потенціал.