Система управління (схема)

Наше бачення проекту країни передбачає перетворення президента на символічну фігуру, а основна влада належатиме парламенту і уряду. Функції Верховного головного командувача в мирний час повинен виконувати міністр оборони, а у воєнний – глава уряду. Президент узгоджує кандидатуру міністра оборони, за яку голосує Верховна Рада України. Ним може бути тільки професійний військовий, оскільки в основний період часу він фактично виконує функції Головнокомандувача.

Головне завдання міністра – не вирішення господарських проблем, а забезпечення оборони держави.

Цивільною особою в керівництві МОУ є державний секретар, рівень посади якого відповідає посаді міністра. Він представляє Президента, Прем’єр-міністра, Верховну Раду України, а в цих органах державної влади є представником інтересів військового відомства. РНБО залишається координаційним органом з питань національної безпеки і оборони, але при Кабінеті міністрів України.

Стратегічне керівництво Збройними Силами України – це:

  • Підготовка та ухвалення рішень у всіх сферах діяльності армії в мирний і воєнний час (визначення цілей і завдань, способів їхнього виконання, забезпечення людськими та фінансовими ресурсами);
  • постановка завдань Збройним Силам та їхнім стратегічним угрупованням;
  • підготовка до реалізації рішень (створення армійських угруповань, їхня підготовка, організація взаємодії та всебічного забезпечення);
  • управління ЗСУ під час військових дій, спрямування їхніх зусиль на досягнення поставлених завдань.

Першим заступником Міністра є начальник Генерального штабу. Інші заступники очолюють управління бойової підготовки, служб тилу, озброєння і техніки, науки і освіти, військової ідеології та виховання. У підпорядкуванні ГШ знаходяться командування Сил спеціальних операцій, військової розвідки, військової служби правопорядку.

У структурі Міноборони окремо існують Військова прокуратура, Військовий суд (суд), Військова контррозвідка. Головна інспекція Збройних Сил (штаб, секретаріат МОУ) підпорядковані міністру. Суспільство представлено Громадською радою, яку створює Українська спілка ветеранів Збройних Сил України, а також волонтери.

Міністр оборони призначає командирів до рівня армійських корпусів. Командирів батальйонів призначає командувач армією. Ротних командирів – командир корпусу. Під час створення, підготовки та зміцнення Збройних Сил України основними заходами є:

  • Встановлення і вдосконалення організаційно-штатної структури ЗСУ, склад і співвідношення їхніх видів, родів військ (сил), спеціальних військ і служб;
  • централізоване технічне оснащення армії і флоту;
  • проходження військової служби та підготовки кадрів;
  • встановлення порядку комплектування Збройних Сил;
  • розквартирування військ (сил);
  • організація і здійснення їхнього всебічного забезпечення;
  • створення системи базування сил флоту і авіації;
  • підготовка резервів і мобілізаційних запасів тощо.

Весь апарат МОУ та ГШ становить не більше 700 осіб. У безпосередньому підпорядкуванні Міноборони знаходиться 30 050 осіб особового складу.

Чисельність Збройних Сил – 280 тис. осіб, Національної гвардії – 57 800 осіб у мирний час. У разі необхідності НГУ розгортається в армію резерву – 280 тис. осіб.