Загально відомий факт: Україна досі не сягла рівня економічного розвитку на момент розпаду СРСР – наш сьогоднішній ВВП становить 91% від рівня УРСР 1990 року. За даними Світового банку, рівень ВВП на душу населення в 2016 році становив менше 200 доларів на місяць. Навіть з урахуванням всіх змін у технологіях і стандартах середньостатистичний українець живе майже на 40% гірше, ніж на момент розпаду СРСР.
Перша причина тому – різке скорочення частки промисловості в економіці, до 24% від 44% в 1991 році. Потужна електроенергетика, паливна, гірничодобувна, машинобудівна, хімічна, металургійна галузі, розвинуте сільськогосподарське машинобудування забезпечували провідне місце України в СРСР як елемента промислового пояса. Замість них нам пропонують стати сировинною аграрної економікою. Нас все більше виштовхують на периферію в світовому розподілі праці: продавати ліс, руду, зерно, чавун.
Друга причина того, що ми маємо гірший вигляд, ніж могли б, – відсутність грошей на розвиток. До 2014 року прямі іноземні інвестиції сукупно перевищили позначку 50 млрд доларів. Зараз вони становлять лише 39 млрд доларів: приблизно по тисячі доларів на одного мешканця. Гроші відлякує жахливий інвестиційний клімат. При цьому, за даними опитування Європейської бізнес-асоціації, Центру економічної стратегії і компанії Dragon Capital, війна на сході – лише четверта за важливістю перешкода. Перші три – корупція, недовіра судам і монополізація ринків олігархами.
Третя причина, через яку Україна стала вдвічі бідніше, ніж була в 2013 році, – втрата ринків як наслідок внутрішньої та зовнішньої політики влади. Вона руйнує зв’язки з сусідами і не дає розвиватися торгівлі. Ресурси країни йдуть на збагачення десятка людей, а її промисловий потенціал руйнується. З року в рік виробництво високотехнологічних товарів падає, і незабаром сягне нуля, якщо ситуація не буде докорінно змінена.
Вихід – нова економічна політика, що стоїть на таких засадах, як:
- нова індустріалізація, виробництво продукції з високою доданою вартістю;
- збільшення транзитної ролі, вибудовування моста між ринками Європи та Азії;
- стимулююча податкова політика і ефективна банківська система.
Україна є і буде великою промисловою державою. Таке її місце було визначено історією, тоді як географія вказує на колосальні можливості розвитку торгівлі. Розумне поєднання обох факторів може забезпечити благополуччя населення вже за життя нинішніх поколінь. Для цього потрібно докорінно змінити підходи до економіки, внутрішньої та зовнішньої політики, зорієнтувавши їх на завдання заробітку і технологічного розвитку.
