Жодна людина не може постійно жити в борг. Не повинна і країна. Співпраця з МВФ позбавляє Україну суверенітету – чим більше борг, тим більше залежність. Тепер нас змушують позичати гроші ще й щоб повертати колишні борги.

Замкнуте коло привів країну до фінансової окупації з боку МВФ та інших структур. Вони висувають Україні безліч умов:

– розпродаж стратегічних підприємств і землі;

– згортання соціальних програм;

– підвищення тарифів;

– введення платних послуг в медицині;

– підвищення пенсійного віку і так далі.

Виконати ці умови – жити ще гірше і втратити все, що ми маємо. Жити під повним зовнішнім управлінням під диктовку Заходу. МВФ і Держдепартамент США вже перетворилися для уряду в механізм впливу на українську політику і інструмент захоплення і утримання влади в країні.

Але Україна повинна бути незалежною. Давно пора зрозуміти: МВФ є не благодійним фондом, а інструментом для захоплення в заручники цілих країн. Потрапивши в залежність, наш уряд завжди буде змушеним або друкувати гроші, або шукати тих, хто дасть ще кредитів. Нинішній уряд бере кошти на латання дірок у бюджеті – замість того щоб витрачати їх на розвиток економіки і заробляти на свою державу самим.

Для цього в парламент нами внесено низку законопроектів, зокрема, законопроект 3290, спрямований на стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць. Напрямками для розвитку повинні стати:

– агропромисловий комплекс;

– житлово-комунальний комплекс;

– машинобудівний комплекс;

– індустрія програмної продукції;

– транспортна інфраструктура;

– курортно-рекреаційна сфера та туризм,

– переробна промисловість;

– альтернативна енергетика.

Ми, громадяни, не зобов’язані платити борги, взяті продажними урядами. Сьогодні кожен українець, включаючи немовлят, повинен МВФ 1800 доларів. Але Ісландія, посаджена на боргову голку, в 2009 році провела референдум, і 93% її жителів відмовилися повертати те, що набрали їх банкіри. Те ж саме в 2015 році зробили греки. Якщо наш народ, джерело влади за Конституцією, прийме таке рішення, країна зможе почати жити своїми силами.

Але таке рішення потрібно прийняти.

Нам ніхто не повинен підказувати як «правильно». Організації, що фінансуються з закордону, отримують місця в громадських та наглядових держструктурах.

Сьогодні вони безцеремонно впливають на «нервові вузли» української політичної системи, привносячи хаос або просуваючи потрібні їм і їхнім спонсорам рішення. Жити в борг усією країною – це теж нав’язано ними через безліч ЗМІ.

Як і кредити МВФ, гранти стали одним із засобів втручання в українську політику.

ВИСНОВКИ:

• Відмова від життя в борг. Ми не повинні виплачувати борги МВФ, які не брали;
• Україна повинна залучати гроші тільки на розвиток конкретних проектів в економіці і заробляти на державу;
• Встановити систему контролю над діями і потоками коштів НДО, що йдуть з-за кордону, зробивши систему їх отримання прозорою.